А серце плаче… серце прагне хоч на мить
Туди, де Небо доторкнулося ЛЮБОВ’Ю,
Де час завмер і тихо навкруги,
Лиш спів пташок і аромат чудовий.

Там наче інший світ, там наче Раю мить.
Завмерло все у мирі, і лиш Мамине тепло.
Там, серед каміння на горі високій
Людське серденько в тиші розцвіло.

Як часто я по цій горі ходила…
Молилась в тиші серця і вірила лиш в те,
Що Матір Божа так цього хотіла,
В Апостоли ЛЮБОВІ нас зове.

І дякуючи Богові щоднини,
Ми маємо Марію на землі.
Вже майже 39 років безупинно
Говорить Мама і мені й тобі.

» Дитино люба, прошу` тебе, не бійся….
Бо Я з тобою і ЛЮБЛЮ тебе,
Ти лиш щодня…не переставай… молися,
І ласка Божа огорне тебе.

Як Мама, прошу любі діти,
Несіть у серці заповідь Христа-
Отця Небесного і ближнього ЛЮБИТИ…
Бо все у світі цьому неспроста!

Маленька іскорка- вогонь розпалить,
Краплина доброти- міняє світ…
А МИР настане, Я вам обіцяю,
Блаженні ви, які повірили на мить.

Даю вам зброю найсильнішу в світі,
Яка здолає всі хвороби на землі.
І Моє Серце буде ще РАДІТИ,
Бо РАДІСТЬ в Божих планах…і в Моїх!»

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *